Історія про звуки та букви

А ще були звуки, які мовила Людина. За власним бажанням Людина могла мовчати або говорити. Людина володіла своїм мовчанням та говорінням! Звуки завжди чекали, коли у Людини з'явиться думка чи питання, які вона промовить. Звичайно, були люди, котрі ще не зовсім навчилися керувати своїм мовленням. Маленькі дітки часто звуки просто смакують, їм подобається вимовляти їх, наче вони бавляться.

Звуки звучали, їх співали, промовляли… Але вони дуже хотіли, щоб їх можна було бачити. Звуки мріяли про те, щоб стати видимими. Якби ж люди могли для них створити вбрання!

Оскільки звуки звучать у думках, люди, чуючи їх, почали малювати різні знаки: вони були схожі, на думку людей, на те, як вони чують кожен звук. І у кожного народу вийшла різна кількість звуків, які вони чули. Ці знаки почали називати буквами, або літерами. У нашій мові таких знаків – 33. А в англійській та німецькій мовах, які ви вивчаєте, їх по 26. Також у кожній мові є унікальні букви, що зовсім не схожі на літери інших мов.

Люди дуже різні. Чують і бачать по-різному.

Але звуки раділи, бо вони нарешті мали вбрання і були видимі. Тепер люди могли передавати свої думки не лише тим, хто є поряд із ними, а ще й тим, хто знаходиться дуже далеко.

Так у людей з'явилося письмо.