Здорове статеве виховання: антропософський погляд

Запитання дитини з віком проходить метаморфоз, і відповідь на нього також має перебувати у розвитку. Вона має бути правдивою й відповідати душевному та тілесному стану дитини. Недостатньо одного разу поговорити про це. Щоразу питання про власне походження несе у собі нові грані, і відповідь може давати основу для гармонійного розуміння себе та світу. А може і травмувати.
Що здатна сприйняти душа, яка розвивається? Що саме криється у запитанні: «Звідки я взявся?» Часто за цим насправді стоять інші роздуми: «Чому я такий, який я є? Яке моє завдання? Чому я чогось не вмію? Звідки я родом? Чи я є тільки продовженням моїх батьків?»

Що ми породжуємо у душі дитини, коли відповідаємо їй технічними подробицями сполучення двох статей? Чи це їх насправді цікавить у 7, 9, 12 років? І що вони хочуть про це знати від своїх наставників і батьків у 14, 16, 18 років?

Я почала писати історії для дітей від 5 до 10 років та сценарії бесід для дітей від 10 до 18 років (з віком це вже не може бути просто монологом-історією, а мусить стати діалогом, що містить лише приблизні запитання, які ми можемо ставити підліткам та молодим людям і разом з ними шукати відповіді та ділитися нашим досвідом). Це виявилося неймовірно складно й відповідально – зробити спробу проникнути у запит душі в кожному віці. Для цього потрібно добре знати здоровий тілесний та душевний розвиток дитини, підлітка, молодої людини.
І ось, перечитуючи тепер ці історії та сценарії бесід, я бачу, як спочатку з цілковито образного туманного згустку з кожним новим роком проявляються деталі, як із зерна проростає дерево людського життя, на якому скоро розцвітуть квіти і на якому зможуть вирости здорові плоди.

Наш досвід – це те, чого насправді немає у дітей і молодих людей. І це те, чим ми можемо сердечно поділитися, так само, як і своїми думками. Однак вирішальним завжди виявляється те, ЯК ми ділимося: по-менторському зверхньо або у готовності показати дітям, що ми й досі також вчимося і що ми й досі маємо свої запитання до себе та світу, а значить – розвиваємося, і що нам цікаве їхнє запитання, оскільки воно живе в нас і дотепер. Тоді це створює можливість і простір для довіри, усередині якого може бути прокладена дорога до істини, любові та свободи.

Такі розмови у вальдорфській школі ми ведемо у день народження кожної дитини. І це завжди радісна та зворушлива подія, оскільки жодна розмова не схожа на іншу. Ця розмова також вміщує частину, яка дуже особистісно пов'язана з конкретною людиною, яка прийшла на Землю у цей день – з іменинником. І тоді увага вчителя й усього класу прикута одночасно до загадки народження душі людини на Землі і до конкретної індивідуальності.
У такому коливанні від загального до окремого проходять бесіди, і на цьому також будується історія, яку вчитель дарує у молодшій школі.

Ця частина роботи принесла мені велике задоволення. Вона виявилася набагато ширшою, ніж я могла собі уявити, починаючи працювати над такою надзвичайно важливою темою. Я вдячна нашим батькам та вчителям за ті численні запити, які поставили переді мною завдання створити цей семінар про статеве виховання. Завдяки цій роботі виникла ідея створення книги з історіями про народження душі людини на Землі. Я сердечно запрошую вас на семінар, де ми разом спробуємо зрозуміти цю тему, зрозуміти наших дітей і, що також важливо, – зрозуміти себе. Принаймні зробимо кроки у цьому напрямку.