Вальдорфські школи
не є релігійними

Яке визначення релігії?

Це запитання стало ключовим у судовій справі, метою якої було позбавити державного фінансування дві вальдорфські державні школи, які є частиною об'єднаного шкільного округу Сакраменто (the Sacramento City Unified School District). Ініціатори позову стверджують, що тут порушувався принцип розділення церкви і держави, закріплений у Конституції США (відомий як the Establishment Clause, який говорить, що «Конгрес не повинен видавати жодного закону, що стосується встановлення релігії або забороняє її вільне сповідання»).

Судовий позов був поданий у лютому 1998 року нечисленною групою, яка називається «Люди за легальні та несектантські школи» (People for Legal and Non-Sectarian Schools), далі – група PLANS. Вона базується у Сан-Франциско, очолюють її колишні вальдорфські батьки. Вони заявляють, що вальдорфські школи навчають релігійної філософії, внаслідок чого не можуть фінансуватися за рахунок платників податків.

Оригінальні вальдорфські школи надихаються вченням філософа Рудольфа Штайнера. Група PLANS стверджувала, що школи навчають антропософії – філософського вчення Штайнера, яке підпадає під визначення релігії. Антропософія сповідує так звану спіритичну філософію, робить акцент на об'єктивності, інтелектуальному осмисленні, але вона не має традиційних атрибутів релігії, зокрема проведення обрядів.

Позов пройшов тернистий шлях: його безліч разів відкладали й відновлювали, аж поки у вересні 2005 року суддя Френк С. Дамрелл-молодший (U.S. District Court Judge Frank C. Damrell Jr.) ухвалив рішення, за яким група PLANS не змогла надати докази, що антропософія є релігією у будь-якому правовому сенсі. Переважили аргументи захисників вальдорфських шкіл: антропософія не є релігією, а навіть якщо була б, вона не викладається у школах, що працюють за вальдорфської методикою.

PLANS подали апеляцію на рішення у листопаді 2005-го року, в якій вони заявили, що попередні ухвали залишили їх без свідків-експертів, здатних дати показання про те, що антропософія є релігією. Свідки спочатку були представлені захистом і не могли бути представлені у якості свідків звинувачення.

У 2010-му році суддя у справі вдруге відхилив позов по суті. Усі докази, надані позивачем, були або відхилені до розгляду, або визнані неприпустимими свідоцтвами, тобто просто чутками. Позивач представив лише одного свідка, який не є експертом, що дозволило судді заявити «про цілковитий провал у наданні свідчень, що мають стосунок до суті позову». Також суддя додав, що крім цього «представлене показання передбачає, що антропософія є методом навчання, доступним будь-кому, незалежно від його релігійних або філософських переконань. Дане неприпустиме свідоцтво, іншими словами, говорить про те, що антропософія більше схожа на методологію або підхід до навчання, що є протилежністю до релігійної доктрини або упорядкованого набору переконань». На закінчення суддя представив детальний аналіз, заснований на цілій низці факторів, чому про антропософію не слід судити як про релігію у контексті раніше згаданого пункту Конституції The Establishment Clause.

Була ще одна спроба групи PLANS оскаржити рішення. Позов підтримала консервативна група юристів The Pacific Justice Institute, відома своєю діяльністю щодо захисту прав християн, вона часто судилася зі шкільними округами. Президент цієї групи, Бред Декус (Brad Dacus), заявляв: «Тут ми маємо справу з набором переконань, антропософією, яка звертається до життя після смерті, яка визнає реінкарнацію від людини до людини. Антропософія є міксом індуїзму, гностичного християнства та середньовічного окультизму». Але й їхня допомога не врятувала справу, і у 2012 році апеляційний суд 9-го округу (U.S. Court of Appeals for the 9th Circuit) залишив рішення від 2010-го року в силі, справа була припинена по суті.