Таємниця Світла й Темряви

Поміж Світлом і Темрявою утворилася незліченна кількість Кольорів, і з їхньою допомогою утворилися усі форми. Творець знав усе про настрій та жест кожного кольору і його численних відтінків. Коли він брав червоний, із якого утворювалася пишна троянда, то одразу знав, який зелений потрібен і скільки його треба взяти. Або коли він брав синій, що був пронизаний промінням світла, аби утворилася квітка волошки, то зелений набував уже зовсім інших відтінку й форми. Так усе, що створювалося на Землі, до найменшої травинки і найдрібнішої комашки, яка ховається у ній, було продумано Творцем.

Людина отримала від Творця дарунок – зір, щоб бачити дивовижні барви світу. Споглядання довершеності природи переповнювало багатьох людей. Когось це надихало створювати вірші, когось – музику чи пісні, а хтось брав до рук пензля, фарби й папір і намагався бути, як Творець. Деякі художники малювали лише те, що бачили. А були й ті, хто хотів пізнати таємницю Світла й Темряви, пізнати Творця, пізнати Кольори і Форми. Такі художники робили дуже багато вправ. Це не були картини, які хтось хотів купити. Це були аркуші паперу з різними кольоровими плямами. Митці без поспіху досліджували, як різні кольори поводять себе один поряд із іншим. Який між ними настрій виникає, як вони хочуть себе поводити один із одним. Із такими художниками Кольори самі розмовляли і розказували їм свої таємниці. Лише потому ці люди наважувалися створювати картини, які зможуть побачити інші люди. Це були картини, в яких митці показували власне розуміння того, як все утворено, як воно живе і взаємодіє.

Так витримка і правдивість у пошуках винагороджувалися даром бути Людиною-творцем.