7 клас: епоха «Біологія людини» і система травлення

Діти були надзвичайно вражені. А показали там багато чого: і як дітям під загальним наркозом виривають молочні зуби, уражені карієсом від надмірного споживання солодкого, і як люди вже з раннього віку страждають ожирінням, і як відрізають кінцівки при цукровому діабеті.

Учнів обурювало, як виробники можуть виготовляти продукти з таким великим вмістом цукру, а маркетологи в магазинах, виставляючи подібні товари вже на рівні очей маленьких дітей, маніпулюють бажаннями купити і випити чи з'їсти їх.

Хтось дуже серйозно задумався про власне споживання газованих напоїв, солодощів. Один з учнів вирішив, що це дуже добре, що запаси цукру вдома вичерпалися, і переконував батьків його більше не купувати.

Ми вирішили, що має бути передусім соціальна відповідальність, і що починається вона з відповідального ставлення до себе.

А тоді я запитала: «Як ви думаєте, а чому цю інформацію ми подаємо саме в 7 класі? Чому не раніше?» І молоді люди визнали, що чули про шкоду цукру раніше чи від батьків, чи із засобів масової інформації, але зазвичай відкидали це, думали, що це не про них, що це десь далеко. А зараз усвідомили, що вже багато в чому роблять власний вибір і нести за нього відповідальність доведеться вже їм самим.

Малі діти не володіють інструментарієм критичного осмислення інформації. Ще не встановилися причинно-наслідкові зв'язки, які дозволяють їм зрозуміти, що вміст цукру в пів літра Coca-Cola значно перевищує добову норму і що вживання такої кількості цукру може спричинити ряд серйозних захворювань. І тут відповідальність цілковито несуть батьки. Подавати таку інформацію у молодшій школі недоцільно — діти можуть сприйняти її лише емоційно, а висновків зробити ще не зможуть.

Ще раз переконуюся, як мудро вальдорфська педагогіка враховує вікові особливості дитини, де є доцільність і своєчасність.