Борисфен
«вальдорфська школа борисфен»

3 клас: Епоха писемності

Завдання Епохи писемності — пережити з дітьми непростий шлях людства у пошуку письмових засобів для висловлювання та збереження інформації, від предметного письма до сучасних алфавітів
Писемність не була базовою потребою людини. Почавши з необхідності передавати зрозумілі послання, людина піднесла це явище на вищий щабель — з'явилася потреба в культурі, потреба залишити свій відбиток в історії, передати знання і надбання нащадкам. Ця епоха є інтегрованою, складається вона з таких предметів, як українська мова, історія, географія та образотворче мистецтво.

Я розповідала дітям історії давніх народів, ми обговорювали з ними, що у наші дні збереглося від предметного, малюнкового та піктографічного письма. Учні мали домашнє завдання: розпитати у батьків, які види цього древнього письма у нашій культурі вони знають. Пригадую момент, коли я сказала, що червоні троянди також можуть бути предметним письмом і що коли їх дарує чоловік жінці, то він освічується у любові. Тоді декілька дітей радісно вигукнули: «Тато мамі дарував такі квіти!» Згадували гарбуз як символ відмови, люльку миру, білий прапор. Діти писали піктограмами послання своїм батькам.
Коли вправлялися у клинописі, діти зауважили, що лише одне речення вони б писали цілий день — так це непросто робити! Вони отримували роздруківки зразків давнього письма і дивувалися, що тисячі років пройшли, а написи можна й досі знайти. Завдяки цьому переживанню моє прохання про ведення своїх записів так старанно, як тільки вони можуть, не було для дітей абстрактним. Бо той, хто залишив написи на скелях, глині, шкірі, був старанним – саме тому ми маємо змогу це пізнавати. Така думка-зерно — що після нас залишиться те, що ми зробили — тепер буде проростати у їхніх серцях.

Поступово ми підійшли до кирилиці й спробували писати тушшю, вмочуючи в неї ручку-перо. Діти були у захваті! Писали старанно, але теж зауважили, що «це дуже довго» і «багато не напишеш».
Так ми прожили цілий місяць: розвиток культури письма та сучасне письмо й засоби для нього стали цінністю без зайвих слів! Через роботу волі та проживання чуттями діти самі підійшли до цієї думки. Останній день епохи — і діти отримують красиву сучасну ручку-перо! Ви б бачили їхні радісні очі, захоплення і щастя!

Такі епохи дають можливість пережити шлях від маленької людини, котра несе у собі частку людства, розвивається до людини, яка сама починає впливати на світ і творити сучасну епоху.
Автор тексту і фото: Наталія Шпілька, вальдорфський вчитель

Ви можете використовувати цей текстовий матеріал повністю або частково виключно за умови встановлення гіперпосилання на сайт www.waldorfkyiv.org.