Борисфен
«ВАЛЬДОРФСЬКА ШКОЛА БОРИСФЕН»

Як п'ятикласники проживали епоху «Геометрія вільної руки»

Учні вальдорфської школи вже в молодших класах знайомляться з початками геометрії на спеціальних уроках «малювання форм». У 5 класі переживання форми набуває більш наукового підґрунтя, адже протягом епохи «Геометрія вільної руки» діти знайомляться з основними геометричними фігурами, їхніми властивостями, простежують за метаморфозом, взаємним розміщенням у просторі.
Учні спочатку шукали різні фігури на власному тілі, помічали їх у реальному світі, в архітектурі (розглядали гострокутні вершини готичних храмів і «приземлені» тупокутні дахи храмів Греції), будували фігури з доступних матеріалів, використовуючи дерев'яні палиці різних довжин, канати, мотузки, гумки. Також створювали фігури у просторі за допомогою власних тіл, за допомогою переміщення у просторі, перекиданням палиць і м'ячів. Тут особлива подяка вчителю евритмії пані Інні Бабенковій та вчителю фізкультури Максиму Левінському, які підтримали нас у цьому на власних предметних уроках.

Проживши кожну фігуру, п'ятикласники малювали її на листках великого формату, не використовуючи жодного допоміжного інструмента: ні циркуля для малювання кіл різного діаметру, ні лінійки для створення геометричних фігур, ні транспортира для побудови кутів різної величини.
За допомогою серії питань-відповідей, постановки конкретних завдань учні з радістю відкривали для себе, що коло — це фігура, яка твориться з єдиного центру, де центром є Я, а коло — це весь багатогранний світ навколо мене. Дійшли висновку, що пряма утворилася там, де розгортання кола більше неможливе, і пряма — це коло з далеко віддаленим центром.

«Простежили» разом з давніми єгиптянами за найяскравішою зіркою Сіріусом у сузір'ї Великого Пса й довели, що коло має 360 градусів. Розрізаючи різноманітні трикутники вивели закон цієї фігури, який стверджує, що сума кутів будь-якого трикутника дорівнює 180 градусам. Вправно навчилися через ділення окружності кола вписувати в нього найрізноманітніші фігури: квадрат, прямокутник, ромб, трапецію, ромбоїд, трапецоїд, дельтоїд, — описуючи властивості цих фігур. І все це робили, вигадуючи власний спосіб — і не один!

Наприкінці всі діти могли створювати найнезвичніші побудови із фігур. Метаморфози форм тішили самих виконавців і допомагали виробити волю, повправлятися в точності, охайності, акуратності, зосередженості на процесі, відчутті присутності «тут і зараз». Отже, перетворення фігур змінювало й самих дітей. І це надзвичайно тішить.
Автор: Вікторія Ящишин, вальдорфський вчитель
Головне фото: www.happinessishomemade.net

Ви можете використовувати цей текстовий матеріал повністю або частково виключно за умови встановлення гіперпосилання на сайт www.waldorfkyiv.org.